Семантичне поле лексеми бердо в говірках Рахівщини

Abstract

У статті окреслено функціювання семантичного поля лексеми бердо в гуцульських говірках Рахівщини. Розглянуте семантичне поле є лексико-словотвірним за своєю структурою, ми проаналізували його природу й еволюцію. У дослідженні поряд з описовим застосовано функційний метод з метою з’ясування ролі сем у формуванні структури поля. Структура семантичного поля лексеми бердо в говірках Рахівщини формувалась протягом віків, на сьогодні об’єднує два домінантні поля на основі двох ядерних сем: ‘знаряддя ткацтва’, ‘назва гірського рельєфу’. У статті охарактеризовано еволюцію лексеми в процесі формування семантичного поля, визначено його центр і периферію на сучасному етапі. Найдавніше бердо мало вигляд загостреної дощечки, за допомогою якої здійснювали процес найпримітивнішого ручного ткання. Інтегральною семою для досліджуваного поля є сема ‘вістря’. Семантичне поле ядерної лексеми бердо поширилось на лексико семантичні групи назв інших знарядь праці, що мали схожий вигляд, охопило назви не лише ткацьких інструментів, а і відповідних дій, осіб, характеристик, похідних від назви бердо. Периферія семантичного поля охоплює лексико-семантичну групу назв знарядь праці та зброї, що не є термінами ткацтва, але об’єднані спільною семою ‘вістря’. Досліджуване поле демонструє тісний зв’язок семантичної структури лексеми з її етимологією. Спостереження показали, що окрема семема в межах лексеми бердо, що є ядерною для поля назв об’єктів гірського рельєфу, притаманна діалектній системі регіону Карпат, зокрема гуцульським говіркам Рахівщини. Лексема бердо належить до найстарішого праіндоєвропейського й праслав’янського шарів лексики і функціює на території всієї Славії і за її кордонами. Саме діахронні спостереження дали можливість побачити природу семантичного поля лексеми бердо загалом, зрозуміти шляхи формування ядерних семем у її структурі.