Abstract:
У статті окреслено функціювання семантичного поля лексеми
бердо в гуцульських говірках Рахівщини. Розглянуте семантичне поле є
лексико-словотвірним за своєю структурою, ми проаналізували його
природу й еволюцію. У дослідженні поряд з описовим застосовано
функційний метод з метою з’ясування ролі сем у формуванні структури
поля.
Структура семантичного поля лексеми бердо в говірках Рахівщини
формувалась протягом віків, на сьогодні об’єднує два домінантні поля
на основі двох ядерних сем: ‘знаряддя ткацтва’, ‘назва гірського
рельєфу’. У статті охарактеризовано еволюцію лексеми в процесі
формування семантичного поля, визначено його центр і периферію
на сучасному етапі. Найдавніше бердо мало вигляд загостреної дощечки,
за допомогою якої здійснювали процес найпримітивнішого ручного
ткання. Інтегральною семою для досліджуваного поля є сема ‘вістря’.
Семантичне поле ядерної лексеми бердо поширилось на лексико семантичні групи назв інших знарядь праці, що мали схожий вигляд,
охопило назви не лише ткацьких інструментів, а і відповідних дій, осіб,
характеристик, похідних від назви бердо. Периферія семантичного поля
охоплює лексико-семантичну групу назв знарядь праці та зброї, що не є
термінами ткацтва, але об’єднані спільною семою ‘вістря’. Досліджуване
поле демонструє тісний зв’язок семантичної структури лексеми з її
етимологією. Спостереження показали, що окрема семема в межах
лексеми бердо, що є ядерною для поля назв об’єктів гірського рельєфу,
притаманна діалектній системі регіону Карпат, зокрема гуцульським
говіркам Рахівщини. Лексема бердо належить до найстарішого
праіндоєвропейського й праслав’янського шарів лексики і функціює
на території всієї Славії і за її кордонами. Саме діахронні спостереження
дали можливість побачити природу семантичного поля лексеми бердо
загалом, зрозуміти шляхи формування ядерних семем у її структурі.
