Фразеологія публіцистичних творів В. Яворівського

Abstract

У статті проаналізовано фраземіку публіцистичних творів В. Яворівського раннього та зрілого періоду творчості, виявлено особливості стилістичного використання фраземікону в кожному з них. Для реалізації цієї мети використано матеріали до словника фразеологізмів, уживаних у творах В. Яворівського, що нараховує 520 вокабул (200 стійких сполучень слів віднайдено у творах раннього періоду творчості, 320 – узято із творів пізнього періоду творчості). У дослідженні доведено, що фраземіка публіцистичних творів В. Яворівського раннього і зрілого періоду творчості має багато спільних рис. У ній значну групу сановлять стійкі сполучення слів розмовного побутового походження, образними конкретизаторами яких є соматизми, назви предметів побуту, найменування рослинного чи тваринного світу. Водночас під час аналізу публіцистики останніх років виявлено значно більший репертуар образних конкретизаторів, які є абстрактними і книжними словами, назвами осіб. Розгляд найбільш фразеологічно навантажених образних конкретизаторів публіцистики раннього періоду творчості і зрілого періоду підтверджує загальновизнану закономірність, за якою найбільш уживаними в мові загалом і в художньому та художньо-публіцистичному дискурсі зокрема є фраземи зі словами соматизмами. Специфіка публіцистики В. Яворівського виявляється в тому, що значну роль у ній відіграють стійкі сполучення слів, побудовані за схемою словосполучення, стрижневим словом якого є іменник, а залежним – прикметник, рідше – два іменники. Нерідко це суспільно політичні терміни (іноді запозичені з інших галузей знань), часто вживані в засобах масової комунікації, усному мовленні. За аналогією до цих стійких сполучень слів автор і сам утворює метафоричні словосполучення, основна функцію яких не стільки в номінації, скільки в експресивній характеристиці за якоюсь ознакою. У такий спосіб автор влучно характеризує економічну ситуацію в країні; висміює тих, хто знаходиться при владі, але використовує це у власних інтересах; дає політичну оцінку тим, хто вдає із себе демократа, та ін. Стійкі сполучення слів надають висловлюванню іронічного відтінку чи сарказму, слугують для викриття корупції тощо.