Abstract:
У статті проаналізовано фраземіку публіцистичних творів
В. Яворівського раннього та зрілого періоду творчості, виявлено
особливості стилістичного використання фраземікону в кожному з них.
Для реалізації цієї мети використано матеріали до словника
фразеологізмів, уживаних у творах В. Яворівського, що нараховує
520 вокабул (200 стійких сполучень слів віднайдено у творах раннього
періоду творчості, 320 – узято із творів пізнього періоду творчості).
У дослідженні доведено, що фраземіка публіцистичних творів
В. Яворівського раннього і зрілого періоду творчості має багато спільних
рис. У ній значну групу сановлять стійкі сполучення слів розмовного побутового походження, образними конкретизаторами яких є соматизми,
назви предметів побуту, найменування рослинного чи тваринного світу.
Водночас під час аналізу публіцистики останніх років виявлено значно
більший репертуар образних конкретизаторів, які є абстрактними і
книжними словами, назвами осіб. Розгляд найбільш фразеологічно
навантажених образних конкретизаторів публіцистики раннього періоду
творчості і зрілого періоду підтверджує загальновизнану закономірність,
за якою найбільш уживаними в мові загалом і в художньому та
художньо-публіцистичному дискурсі зокрема є фраземи зі словами соматизмами. Специфіка публіцистики В. Яворівського виявляється в
тому, що значну роль у ній відіграють стійкі сполучення слів, побудовані
за схемою словосполучення, стрижневим словом якого є іменник,
а залежним – прикметник, рідше – два іменники. Нерідко це суспільно політичні терміни (іноді запозичені з інших галузей знань), часто
вживані в засобах масової комунікації, усному мовленні. За аналогією до
цих стійких сполучень слів автор і сам утворює метафоричні
словосполучення, основна функцію яких не стільки в номінації, скільки
в експресивній характеристиці за якоюсь ознакою. У такий спосіб автор
влучно характеризує економічну ситуацію в країні; висміює тих, хто
знаходиться при владі, але використовує це у власних інтересах; дає
політичну оцінку тим, хто вдає із себе демократа, та ін. Стійкі
сполучення слів надають висловлюванню іронічного відтінку чи
сарказму, слугують для викриття корупції тощо.
