Із спостережень над лексикою творів Марка Кропивницького

Abstract

У статті проаналізовано найголовніші лексичні особливості художніх творів Марка Кропивницького. Дослідник робить висновок, що драматург у своїх текстах використав слова чи окремі форми, характерні для степових говірок кінця ХІХ – початку ХХ ст. і переважно невідомі в такому оформленні або з подібною семантикою в суміжних говірках чи тогочасній літературній мові. Аналіз номенів, зафіксованих у творах М. Кропивницького, зроблений із залученням до розгляду широкого фактичного матеріалу, вилученого з різноманітних лексикографічних, етнографічних джерел, а також художніх текстів інших авторів. Установлено, що лексичний склад творів Марка Кропивницького виявляє органічні зв’язки з лексикою насамперед суміжних полтавських та подільських говірок (ширше – зі східними й західними говірками української мови). Також відзначено, що проаналізовані слова засвідчують слідний вплив на степові говірки (як і на українську мову загалом) польської, російської та румунської мов; одне слово з-поміж досліджених, вірогідно, потрапило як українізм до білоруської мови. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що художні тексти драматурга зафіксували й зберегли оригінальні місцеві фонетичні, словотвірні чи семантичні деривати, що доповнюють і поглиблюють наші знання про загальні тенденції розвитку лексичних систем і (східних) українських говірок, і української літературної мови. Розгляд лише невеликої кількості слів (приблизно 20 номенів), що функціонують у художніх творах Марка Кропивницького, визначає перспективу подальшого дослідження з метою встановлення кількісного складу подібних назв і системного опису фонетичних, словотвірних чи семантичних особливостей у зв’язку з іншими говірками і тогочасною літературною мовою. Загалом тексти М. Кропивницького є важливим джерелом до вивчення особливостей лексики і степових говірок, і української літературної мови початку ХХ ст.