Abstract:
Сучасна українська діалектна лексикографія репрезентована
різними за поставленими завданнями, типом, наповненням і обсягом
словниками. Окрім власне лексиконів у їх класичному варіанті,
виконаних на наукових засадах, маємо сьогодні низку словників чи
глосаріїв, укладених за новими принципами.
Більшість так званих коротких діалектних словників хибують
на використання невеликих синтагм у якості ілюстрацій або ж узагалі
на їх відсутність; новітні ж лексикографічні праці укладені переважно
на основі розлогих наративів, записів спонтанного діалектного мовлення,
а не лише за картотеками, що записані за спеціальними програмами.
У дослідженні проаналізовано один із параметрів словникової
статті діалектного лексикону тлумачного типу – ілюстрацію, зокрема
добір ілюстративного матеріалу і його подання в словнику, що відтворює
функціонування слова, типові зв’язки в контексті, формальні зміни
в поточному мовленні, сталих зворотах, фразеологізмах, фольклорних
текстах. Зроблено спробу простежити динаміку змін у підходах
до укладання діалектних словників у період кінця ХХ – початку ХХІ ст.
Якщо в словниках середини минулого століття ілюстративний матеріал
записано і подано «по змозі», то укладачі новітніх лексиконів
намагаються представити діалектний матеріал системно й максимально
повно. Зокрема схарактеризовано принципи подання ілюстрацій у таких
словниках: «Словник діалектної лексики Середнього і Східного Полісся»
та «Словник поліських говорів» П. Лисенка, «Гуцульські говірки.
Короткий словник», «Гуцульські світи. Лексикон» Н. Хобзей,
Т. Ястремської, О. Сімович, Г. Дидик-Меуш, «Словник
середньонаддніпрянських говірок» Г. Мартинової і Т. Щербини,
«Матеріали до словника говірок Закарпатської області» М. Грицака,
«Мовний портрет села Тюдів» М. Голянич та ін.
Аналіз ілюстративного матеріалу, поданого в діалектних словниках,
дав змогу виокремити проблеми, що постають перед укладачами таких
лексиконів. Дотримання засадничого принципу сучасної української
діалектології – системності в описі мовних одиниць і явищ, активний
розвиток текстографії дали поштовх діалектологам-лексикографам
до створення новітніх лексиконів на нових засадах.
