Тема інклюзії у повісті Алана Маршалла «Я вмію стрибати через калюжі»

Abstract

Стаття висвітлює особливості розкриття теми інклюзії у повісті австралійського письменника. Наголошено, що інклюзивна література стає популярним напрямком в мистецтві слова, спрямована на розкриття образу людини з інвалідністю та ознайомлення читацького загалу із особливостями її соціалізації й адаптації та проблемами самореалізації. Причому із середини ХХ ст. поширилася тенденція вибору саме головного героя, а не другорядного чи епізодичного персонажа, як такого, що має особливі потреби. Підкреслено, що часто такі твори в центрі уваги ставлять особистість протагоніста, а не його каліцтво. Виявлено, що книга А. Маршалла є автобіографічною і розкриває становлення дитини-інваліда, процес усвідомлення своєї інакшості та заперечення будь-яких обмежень через хворобу. Визначено, що автор при цьому уникає сентименталізму і трагічного пафосу, не ставить персонажа перед важким екзистенційним вибором, а радше підкреслює, що все ускладнюють для його героя дорослі, які не розуміють його внутрішнього стану і не прагнуть зламати власні стереотипні уявлення про людей з особливими потребами та їхнє існування. Таким чином письменник проводить контраст між дорослим та дитячим сприйняттям каліцтва. Наголошено, що саме з цієї причини всі етапи формування головного героя повісті «Я вмію стрибати через калюжі», починаючи з моменту повернення з лікарні після операції, відбуваються саме всупереч, а не завдяки підтримці дорослих. Доведено, що історія, яку виклав у своєму творі А. Маршалл, є справжнім гімном людському духові, силі волі, небажанню дитини миритися з обставинами і прийняти свою неповноцінність.