Теоретичні засади створення суб’єкт-суб’єктних взаємовідносин між викладачем та студентами як основа творчої співпраці

Abstract

У статті розглядається сутність суб’єкт-суб’єктних взаємовідносин між викладачем та студентами як основа творчої співпраці. Автором доведено що творча співпраця, взаємодія, в основі якої знаходяться суб’єкт-суб’єктні взаємовідносини, спрямована на більш глибоку рефлексію власного світу та його збагачення світом іншої людини. Представлений автором аналіз дає змогу осмислити цінність суб’єкт-суб’єктних взаємодносин для викладача як його спроможність бути значущою особистістю в процесі розвитку майбутнього фахівця. У такому контексті творча співпраця, взаємовідносини викладача зі студентами є ціннісно-смисло-орієнтованою діяльністю, що надає змогу знаходити не тільки сенс взаємодії, а і сенс власного життя. Охарактеризований підхід дає змогу аналізувати творчу співпрацю викладача зі студентами як взаємодію не тільки з позиції суб’єкт-суб’єктної взаємодії, але і з позиції «внутрішньої діалогічності свідомості» викладача під час взаємодії Діалогічність свідомості припускає емпатійне сприйняття особливостей студентів, «глибинне» проникнення у світ людини. В основі суб’єкт-суб’єктних взаємовідносин між викладачем та студентом є діалог. Учасники діалогу знаходяться в стані співмислення. Діалог передбачає: інтерес до суб’єктності людини, бажання знати особливості світосприймання, цінності, установки і надає можливість на основі співпричетності світів викладача і студента інтеріоризувати свої цінності, погляди, позиції у світосприймання студента. Діалог розуміється як цінність творчого саморозвитку його учасників. У процесі діалогу відбувається самореалізація творчої «Я-концепції» як викладача, так і студента. Для викладача важливим є вміння самопрезентувати себе. А це не тільки знання з предмету що викладається, педагогічна майстерність, а і відкритість щодо презентування світу своїх захоплень.