Поняття «інтерактивність» крізь призму педагогічної освіти

Abstract

У статті розглянуто генезис поняття «інтерактивність» у сучасних психолого-педагогічних та методологічних дослідженнях. Визначено, що інтерактивність проходить крізь усю історію педагогічної освіти. У роботі було проаналізовано поняття «інтерактивність» в педагогіці, методиці викладання іноземних мов, програмуванні, системі телекомунікацій, мультимедіа, дизайні, культурології, літературі, соціології. Метою освітнього процесу є підготовка майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах, що стрімко змінюються, формування мислення як фактору становлення сучасної особистості майбутнього вчителя та впровадження демократичних цінностей у майбутніх учителів нового покоління. Було зазначено, що компетентнісний підхід при організації освітнього процесу вимагає від викладача зміни процесу навчання: його структури, форм організації діяльності, принципів взаємодії суб’єктів. Встановлено, що в інтерактивному навчанні змінюється взаємодія викладача і майбутнього вчителя: активність викладача поступається місцем активності майбутніх учителів, а завданням викладача стає створення умов для їх ініціативи. Навчальний процес організований таким чином, що практично всі його учасники виявляються втягнутими в процес пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлексувати з приводу того, що вони знають і про що думають. З’ясовано, що особливістю інтерактивних методів є високий рівень взаємно спрямованої активності суб’єктів взаємодії, емоційне, духовне єднання учасників.