Генеза університетської освіти в Україні другої половини XIX – початку XX століття

Abstract

Модернізація системи вищої освіти в Україні потребує вивчення і узагальнення перспективних авторських ідей, досвіду науковців, зокрема другої половини XIX – початку XX століття. Основними проблемами вищої університетської освіти того періоду були: автономізація університетів, визначення переважаючого типу закладів вищої освіти, підготовка професорсько-викладацького складу, визначення термінів освітнього процесу в університетах, становлення вищої жіночої освіти, що актуалізуються в сучасних умовах. Невирішеними раніше частинами загальної проблеми, яким присвячується стаття є традиції викладання дисциплін в університетах України в другій половині XIX – початку XX ст. Мета статті – охарактеризувати генезу університетської освіти України другої половини XIX – початку XX століття. Об’єкт дослідження: вища університетська освіта України другої половини XIX – початку XX століття. Предмет дослідження: становлення та розвиток університетської освіти України другої половини XIX – початку XX століття. Висновки. Отже: 1. Університетська освіта в Україні в кінці ХІХ – початку ХХ століття проходила етап становлення й розвитку. 2. Університетська освіта в Україні цього періоду починає перетворюватися на самостійну галузь культури, зростають тенденції до незалежності, автономії. 3. Через нестачу викладачів з 1899 р. університетам було дозволено оголошувати конкурс на заміщення вакантних посад на кафедрах, причому допускалися до конкурсу і особи, що мали ступінь магістра. 4. На початку ХХ ст. встановлювався загальний термін навчання в університетах: 4 роки (8 семестрів), або 5 років (10 семестрів). Як виняток дозволялося продовжити навчання до 6 років (12 семестрів), або скоротити до 2 років (4 семестри). 5. Започатковано вищу освіту для жінок: Київські Вищі жіночі курси були відкриті у 1878 році.