Англійські прислів’я як експлікатори сурядних словосполучень із єднальним сполучником and та протиставним but

Abstract

Дана стаття є спробою нового погляду на роль сурядних словосполучень у комунікації. Об’єкт дослідження – англійські прислів’я як репрезентанти сурядного синтаксичного зв’язку, а предмет – сурядні словосполучення, що реалізуються в них. У статті представлено коротку історію дослідження сурядних словосполучень в англійській мові. Здійснено порівняльний аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних лінгвістів щодо проблеми виділення сурядних словосполучень у мові. Названо диференційні ознаки сурядних словосполучень в англійській мові, серед яких: рівноправність компонентів, однаковість синтаксичної функції всіх компонентів, небінарність структури, реалізація зв’язку між компонентами за допомогою сурядних сполучників, порядку слів та інтонації. Досліджено вияв сурядних словосполучень із єднальним сполучником and та протиставним but в англійських прислів’ях. Проаналізовано їхній семантичний простір та формально-граматичні особливості. Автором виявлено близько 12 конкретних реалізацій семантичного обсягу сурядних словосполучень із сполучником and та 5 варіантів протиставних семантико-синтаксичних відношень із сполучником but у пареміях. Після проведеного аналізу авторка робить висновок про те, що особливістю словосполучень із протиставним сполучником but є їхня відносно більша семантична і граматична залежність від цілого речення-паремії, ніж у словосполученнях із and, які можуть функціонувати самостійно поза реченням, хоча в деяких концептуальна наповненість реалізується також лише у цілому судженні. Сурядні словосполучення, будучи носіями певних смислових навантажень, виступають ключовими концептами прислів’їв.