dc.description.abstract |
Соціокультурна ситуація, яка була сформована у другій половині двадцятого століття, що характеризується антропоцентричним підходом до розуміння свідомості та мислення, зумовила зміщення акцентів наукових досліджень в сферу різноманітних параметрів людської особистості. Сучасна гуманітарна наука висуває дослідження мови та дискурсу, як продукту мовленнєвої діяльності людини, в якості пріоритету, підвищуючи значимість мовної особистості. Дослідження в області гендерології з демонстрацією гендерної асиметрії всього світу набирають обертів. Саме медіа-дискурс, як засіб зображення соціальних стереотипів, допомагає вивчати гендерні питання та його категорії через призму аналізу сучасних тенденцій репрезентації фемінності і маскулінності. Як агент формування гендерних відносин засоби масової інформації відіграють одну з найважливіших ролей. А гендерноорієнтовані засоби масової інформації являють окремий вид медіадискурсу, який спрямований на висвітлення різних сфер життя. В рамках антропоцентричного підходу в лінгвістичної науці передбачається вивчення питань взаємозв'язку і взаємозумовленості мови і гендеру, якими займається окремий і відносно молодий напрямок – гендерна лінгвістика. Цей науковий напрям дозволяє виявити, за допомогою яких мовних засобів відбуваються репрезентація і конструювання гендеру на прикладі британської преси. Тенденції в конструюванні стереотипів гендеру в англомовній пресі були сформовані та об'єднані в загальну класифікацію репрезентації фемінності та маскулінності, а також були виявлені домінуючі способи репрезентації гендеру в медіа-дискурсі, які обумовлюються необхідністю впливати на емоційну сферу читача або читачки. |
uk_UA |