Соціально-педагогічна діагностика готовності молоді з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування до самостійного життя у відкритому суспільстві

Abstract

У статті аналізується процес соціально-педагогічної діагностики, сформульовано соціально-етичні вимоги - принципи діагностики: принцип об’єктивності, принцип верифікації соціальної інформації, принцип клієнтоцентризму, принцип причинної обумовленості, принцип конфіденційності, принцип організації моніторингу, принцип «Не нашкодь!». Стаття містить алгоритм методу заповнення «соціальної історії клієнта», який ґрунтується на зборі інформації про молоду людину, яка знаходиться на етапі переходу до самостійного життя. Представлено визначальні критерії готовності молодих людей з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування до незалежного проживання: молода людина підтримує стосунки з прийомними батьками/батьками-вихователями після виходу із прийомної сім’ї, має професію відповідно до своїх інтересів і здібностей, стабільний прибуток, має соціальні та життєві навички, вміє формувати довготривалі стосунки з оточуючими, готова до сімейного життя та виховання власних дітей, розуміє важливість біологічної родини, підтримує стосунки з біологічними батьками та родичами за умови, якщо ці стосунки не шкодять молодій людині. Розкрито методику діагностики готовності молоді до самостійного життя у відкритому суспільстві. Методика складається з чотирьох блоків: «Самопоміч», «Комунікабельність», «Освіта», «Соціалізація». До кожного блоку розроблено по п’ять показників ступеня готовності молоді з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування до самостійного життя.