Abstract:
Початок шкільного навчання означає перехід від ігрової діяльності до навчальної, як провідної у молодшому шкільному віці, в якій формуються основні психічні новоутворення. Навчально-пізнавальна діяльність учнів з легкими інтелектуальними порушеннями є емоціогенною щодо виникнення емоційних переживань. Емоційні переживання суттєво впливають на характеристики навчально-
пізнавальної діяльності, зокрема, такий вплив може бути як позитивний – регулюючий, так і негативний – дезорганізуючий.
Встановлено, що у ході навчально-пізнавальної більшість учнів з легкими інтелектуальними порушеннями переживають стенічні емоції, проте є група учнів, яким властива тривожність. Встановлено, що позитивні емоційні переживання (радість, цікавість) викликає навчальнопізнавальна діяльність на уроках читання, фізкультури, трудового навчання, мистецтва. У більшості випадків поведінкові вияви тривожності виявлено в учнів на уроках математики та української мови. Всім молодшим школярам властиві порушення інтенсивності експресивних емоційних виявів по типу її підвищення, тривалості (емоційна лабільність) та реактивності (байдужість до оцінки вчителя), порушення адекватності та контролю. Порушення інтелектуальної регуляції поведінкових виявів емоційних переживань виразно виявляються у ставленні школярів з легкими інтелектуальними порушеннями до оцінки. Негативні емоції, що виникають внаслідок низької оцінки визначають ставлення дітей до предмета, вчителя та навчання в цілому, виховного значення низька оцінка для них не має.