Abstract:
У статті розглянуті основні підходи до класифікації наочних засобів у підготовці майбутніх фахівців з технологій медичної діагностики та лікування з урахуванням існуючих в медицині уявлень про фундаментальні медико-біологічні закономірності. Зазначається, що формування основних професійних компетентностей фахівців з технології медичної діагностики та лікування базуються на формуванні об’єктивних базових уявлень фахівця про будову і функції органів, систем органів та організму в цілому, принципів регуляції та підтримки гомеостазу, закономірностей існування у середовищі та взаємодії з його чинниками, механізмами розвитку патології тощо. На основі специфіки медичних знань був проведений аналіз основних підходів щодо класифікації засобів наочності. Зазначається існування різноманітних класифікацій наочних засобів навчання заснованих на різних критеріальних підходах. Також в статті розглянуті основні проблеми класифікації засобів наочності. Основними факторами які зумовлюють проблемами у підходах до класифікації засобів наочності є досить велика їх різноманітність, залежність та щільна функціональна інтегрованість з технічними засобами навчання. Представлена класифікація засобів наочності яка враховує специфіку медицини та найбільш відповідає дидактичним вимогам навчання фахівців з технологій медичної діагностики та лікування. Визначені основні перспективні напрямки майбутніх наукових досліджень, які можуть бути спрямовані на удосконалення педагогічних методик підготовки фахівців з технологій медичної діагностики та лікування.
