Abstract:
У статті проаналізовано комунікативно-прагматичну спрямованість лінгвістики. Встановлено бінарний характер української і німецької мови. Розглянуто термін „науково-технічна термінологія”. Схарактеризовано зміст, різновиди лексичної системи як частини мови. Окреслено механізми виникнення процесу зародження і розвитку фразеології в національних мовах. Висвітлено погляди вчених на розуміння проблеми фразеології як системи. Визначено види
фразеологічних єдностей , їхнє використання в мові та художньому тексті. З’ясовано прагматичний потенціал перекладених фразеологічних єдностей в драмі „Копійчаний роман” німецького класика Б. Брехта. Зроблено огляд філософсько-поетичних ідей німецьких письменників періоду ХІХ - ХХ ст. Обґрунтовано кількісну та якісну характеристику, а також виявлено домінантні типи фразеологічних єдностей на наведених прикладах із твору „Копійчаний роман” Б. Брехта. Досліджено поняття „індивідуалізована мова персонажів”. Звернено увагу на особливості та теоретичні засади „епічного театру”.
