Abstract:
У статті авторка відмічає, що студенти філологічних факультетів для індивідуального читання в класичній літературі доволі часто обирають жанр жахів та твір М. Шеллі „Франкенштейн, або Сучасний Прометей”. Це доводить необхідність ґрунтовного дослідження лінгвостилістичних засобів вираження емотивності у вищезазначеному творі. Іманентна особливість досліджуваного тексту – хвилювати, впливати, примушувати переживати його зміст та приносити задоволення. Проаналізувавши відтворення емотивного поля даного жанру, яке має жанротвірний потенціал, можемо стверджувати, що негативними емоціями, які переважають у тексті „Франкенштейн”, є агонія, лють, злість, ненависть. Ці емоції взаємопов’язані, а тому реалізуються разом. Характерним для емотивного складника жанру жахів є зображення емоцій на тлі фізіологічних процесів, що дозволяє змалювати переживання героя крізь внутрішні зміни в його організмі та симптоми цих змін. У поданому творі літератури жахів найвиразніше передають емоції замальовки з соматизмами кров і серце. Емоції в жанрі літератури жахів вербалізуються за допомогою номінації емоції та її контекстуального опису. Серед лінгвостилістичних засобів вираження емотивності та оформлення жанрових особливостей твору жахів „Франкенштейн” домінують епітети, порівняння й метафори. Мовна реалізація концепту ЖАХ у творі М. Шеллі налічує 78 лексем fear та їх похідних у першотворі. Наприклад, у когнітемі захоронення лексема fear поєднується з основними жанротвірними лексемами так: лексемою corpse – 10 разів, coffin – 7, tomb – 3, grave – 10. Визначено, що твір насичений номінаціями емоцій agony, anguish, indignation, sorrow, wretchedness, rage, які адекватно відтворено прийомом добору стилістичних відповідників.
Description:
Биндас О.М. Лінгвостилістичні засоби вираження емотивності у творі жанру жахів М. Шеллі „Франкенштейн, або Сучасний Прометей” / О.М. Биндас // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Філологічні науки. - 2019. - № 7 (330), листопад. - статті 47-56