Abstract:
У статті розкрито проблему культурологічного підходу до викладання словесності у працях учених другої половини ХІХ століття, на основі аналізу та вивчення архівних документів, навчальних планів, програм, підручників окреслено основні тенденції, які заклали основу для подальшого становлення і розвитку культурологічного підходу у вітчизняній шкільній літературній освіті. Визначено нові підходи до методики викладання словесності, що розроблялися провідними методистами своєї доби, акцентовано увагу на проблемі використання на уроках словесності образотворчого мистецтва з метою проведення порівняльних паралелей між літературними творами та мистецтвом живопису. Доведено, що на розвиток методичної думки в Україні середини ХІХ століття значний вплив мали напрацювання російських учених-педагогів М. Бродського, М. Бунакова, Ф. Буслаєва, В. Вахтерова В. Водовозова, О. Галахова, В. Острогорського, І. Соловйова, В. Стоюніна, Д. Тихомирова, К. Ушинського В. Шереметьєвського, О. Острогорського - представників логіко- стилістичної, освітньо-виховної та етико-естетичної течій у навчанні літератури. Ідеї культурологічного підходу на засадах гуманізації освіти виокремлено у педагогічних працях українських учених О. Духновича та М. Пирогова. Доведено, що ученими-методистами другої половини ХІХ століття було закладено лише основи, підвалини аналізу художнього твору в культурологічному контексті в сучасному його розумінні.
