Abstract:
У статті розкрито проблему збагачення й увиразнення мовлення здобувачів освіти виражальними засобами української мови. Проаналізовано теоретичні аспекти виражальних засобів мови й формування в учнів здатності сприймати, аналізувати і використовувати їх у мовленні. Акцентовано увагу на когнітивному аспекті мовних засобів. Доведено, що вони поповнюють смисловий ресурс мови, употужнюють її пізнавальний потенціал, активують когнітивні процеси, стимулюють креативність, різнобічно висвітлюють об’єкт, формують іншу категоризацію предметів, явищ, утворюють їх асоціативне поєднання. Проаналізовано джерела збагачення образного українського мовлення - інтонаційні, лексичні, фразеологічні, словотворчі, граматичні, стилістичні. Схарактеризовано різні види тропів, стилістичні фігури. З’ясовано, що доцільне використання образних засобів української мови забезпечує оптимізацію, конкретизацію, упредметнення, генералізацію й економію мовних ресурсів, продукує нову інформацію і нові знання. Визначено зміст роботи зі збагачення мовлення старшокласників виражальними засобами мови на основі міжпредметних зв’язків з літературою, яка є вмістилищем художніх засобів. Викладено практико-орієнтовані відомості, засвоєння яких сприятиме розвиткові в учнів здатності доцільно використовувати виражальні засоби мови. Визначено систему завдань і вправ, що забезпечать аналіз, відтворення й доцільне використання у мовленні засобів образності.
