dc.contributor.author |
Ляшчинская, В. |
|
dc.date.accessioned |
2019-12-04T11:31:59Z |
|
dc.date.available |
2019-12-04T11:31:59Z |
|
dc.date.issued |
2019 |
|
dc.identifier.uri |
http://hdl.handle.net/123456789/4401 |
|
dc.description |
Ляшчинская В. Сімволіка нажа і яе адлюстраванне ў фразеалагізмах беларускай мовы з кампанентам нож / В. Ляшчинская // Лінгвістика Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2019. - №1 (40) Ч. 1. – С. 62-72 |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Статтю присвячено лінгвокультурологічному аналізові фразеологізмів з компонентом ніж, зафіксованих у білоруській мові. До завдань дослідження входило: визначити реєстр фразеологічних одиниць з компонентами-найменуваннями предметів побуту білорусів; виявити, які найменування побутових предметів обрано та які образи за допомогою їх створено. Об’єктом вивчення в межах пропонованої розвідки є фразеологічні одиниці (ФО) з компонентом ніж, а предметом – особливості оформлення й передачі змісту поняття ніж у фразеологічному фонді білоруської мови; символічне значення лексеми ніж, характерне ще в дофразеологічний період її існування; передача й роль виняткової культурної функції в складі фразеологізмів.
Дослідження показало, що відбір і частотність використання компонента ніж при створенні образів фразеологізмів як вторинних одиниць мови зумовлені притаманною лексемі ніж роллю найменування символів – „ріжучий інструмент”, „зброя”, „ворожнеча”, „межа між життям і смертю”, „оберіг” , „смерть” і ін., упізнавані всіма носіями мови. Інтерпретація образних представлень, пов’язаних з ножем і його діями, спрямована у ФО насамперед на оцінку й характеристику людини, її дій, станів. ФО сприйняли та відбили характерну й притаманну символіку лексеми ніж, пройшли культурну інтерпретацію в предметно-речовому коді культури, знаки якого містять і доносять різні смисли, а фразеологізми з цим компонентом набувають функції еталонів, стереотипів і символів. |
uk_UA |
dc.description.sponsorship |
The article is devoted to the linguoculturological analysis of phrasealagisms with the component of knife, fixed in the Belarusian language. The study showed that the selection and frequency of use of the component of knife while creating the images of phraseological units as secondary units of the language are determined by the role of the lexeme knife as a name of symbols – „cutting tool”, „weapon”, „enmity”, „a boundary between life and death”, „amulet”, „death”, etc., recognizable by all native speakers. The interpretation of the figurative representations connected with the knife and its actions in phraseological units aims primarily to assess and characterize the person, his actions and states. Phraseological units perceived and reflected the characteristic and inherent symbolism of the lexeme knife, passed cultural interpretation in the subject-thing code of culture, which signs contain and convey different meanings, and the phraseological units with this component acquired the functions of models, stereotypes and symbols. |
uk_UA |
dc.language.iso |
other |
uk_UA |
dc.publisher |
ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка" |
uk_UA |
dc.subject |
код культури |
uk_UA |
dc.subject |
компонент ніж |
uk_UA |
dc.subject |
метафоризація |
uk_UA |
dc.subject |
образ |
uk_UA |
dc.subject |
символіка |
uk_UA |
dc.subject |
фразеологічна одиниця |
uk_UA |
dc.title |
Сімволіка нажа і яе адлюстраванне ў фразеалагізмах беларускай мовы з кампанентам нож |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |