Abstract:
У статті автор, через з’ясування сутності й структури проектувальної компетентності, актуалізує роль останньої як концептогенного чинника науково-творчого процесу. На цій підставі, обґрунтовується можливість використання конструкту «проектувальна компетентність», як цільової домінанти розвитку концепції нової української школи та, як прогностичний напрям розвитку, пропонується стратегія формування проектувальної компетентності майбутнього педагога.