Abstract:
У статті на основі аналізу першоджерел виокремлені основні ідеї українських педагогів, творців національної системи виховання початку ХХ століття (С. Русової, Т. Лубенця, Н. Лубенець, В. Зіньківського, Я. Мамонтова, С. Сірополка, Я. Чепіги, Г. Ващенка, В. Дурдуківського) щодо значення сімейного виховання.
Встановлено, що вони виступали за збереження сім’ї як одного з найважливіших інститутів соціалізації дитини, висловлювалися за надання їй допомоги в кризовий період та за озброєння її педагогічними знаннями. Як правило, природною вихователькою дітей визнавалася мати, а завдання педагогізації батьків покладалося на школу.
