Формування готовності впровадження здоров'язбережувальних технологій в процесі професійно-педагогіної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури

Abstract

Здоров’я підростаючого покоління – це комплексний результат складної взаємодії людини з природою і суспільством, включаючи вплив генетичних задатків, соціальних, культурних, екологічних, медичних та інших факторів. За даними офіційної статистики, в останні роки спостерігається стійка тенденція до погіршення показників здоров’я дітей шкільного віку. В останні роки фахівці звертають дедалі активнішу увагу на те, щоб в загальноосвітній системі виховання загальної культури людини включало в якості невід’ємного компоненту формування у нього культури здоров’я. Сьогодні в українській освіті недостатньо приділяється уваги цілеспрямованому вихованню у дітей культури здоров’я. Мета статті – розглянути професійні компетентності вчителя фізичної культури для використання на виховання учня, здатного формувати, відтворювати і транслювати досвід здорового способу життя. Готовність учителя фізичної культури до виконання здоров’язбережувальних завдань закладів середньої освіти забезпечується формуванням аксіологічної компетентності майбутнього вчителя в процесі професійно-педагогічної підготовки. Призначення здоров’язбережувальної діяльності вчителя полягає в забезпеченні для учня можливості збереження здоров’я протягом усього періоду навчання в школі, формування у нього знань і умінь організації, забезпечення та здійснення здорового способу життя, навичок використання їх у самостійному житті. Зміст здоров’язбережувальної діяльності вчителя фізичної культури є науковим положенням про здоровий спосіб життя, підходах і моделях формування здорового способу життя, системоутворюючим компонентом якого є цінність «здоров’я», яка надає ціннісну орієнтацію людини на ведення здорового способу життя. Здоров’я визнається однією з основних людських і педагогічних цінностей, а його збереження і забезпечення трактується як одна з основних педагогічних цілей. Рішення здоров’язбережувальних завдань закладів середньої освіти можливо за умови цілеспрямованого формування аксіологічного компетентності майбутнього вчителя фізичної культури в результаті формування ціннісного ставлення вчителя до здоров’я учнів, теоретичних знань і практичних умінь використання сучасних засобів фізичної культури для збереження і розвитку фізичного, психологічного та духовного здоров’я учнів. Таким чином, потрібно розглядати здоров’язбережувальну діяльність вчителя фізичної культури як спосіб оптимізації різних сторін і компонентів освітнього процесу школи, що забезпечують збереження і розвиток здоров’я учасників педагогічного процесу.