Abstract:
У статті йдеться про простий сполучник que (фр) та сполучник cd се (рум), який є оформлювачами сполучникових фразеологічних одиниць (далі - СФО). Під терміном СФО ми розуміємо такі сталі нерозкладені синтаксичні сполучення, які виконують граматичну функцію сполучника і в якому хоча б один з компонентів змінює своє пряме значення і в даному значенні комбінується лише з обмеженою кількістю слів. Запозичений з латині (quod, quam, quia), сполучник que вважається універсальним.
Румунський сполучник cd існував як еквівалент латинського сполучника quid. Його різні семантичні значення приводять, як і в французькій мові сполучника que, до виникнення нових граматикалізованих фразеологічних одиниць, у яких cd уточнюють граматичні якості та їх еквівалентність сполучнику.
Сполучники que/câ не мають конкретного семантичного значення. Така концентрація синтаксичної підрядності, підпорядкованих у одному сполучнику, призводить до нечіткості у відношеннях головної та підрядної частин та до необхідності диференціації відношень за допомогою різних уточнюючих слів (іменників, прийменників, дієслівних форм).
Широка сполучуваність que/câ з іншими сполучниками та сполучниковими словами є підтвердженням втрати даними сполучниками лексичного значення та їхні трансформації в показника підрядності.
