Abstract:
У статті здійснено теоретичний аналіз і систематизацію наукових підходів до характеристики вразливих категорій населення у сфері соціальної роботи в умовах сучасних соціальних трансформацій. На основі аналізу нормативно-правових актів, наукових досліджень та міжнародних підходів розкрито зміст поняття «вразливі категорії населення», уточнено його співвідношення з категоріями «складні життєві обставини» та «соціальна незахищеність». Обґрунтовано доцільність комплексного розгляду вразливості через призму трьох взаємопов’язаних напрямів – нормативно-міжнародного, критеріально-класифікаційного та практико-орієнтованого.
У межах нормативно-міжнародного напряму визначено роль законодавчого регулювання у процесі ідентифікації вразливих груп та організації соціальних послуг. Критеріально-класифікаційний аналіз дозволив окреслити основні чинники соціальної вразливості, зокрема ресурсні обмеження, ризики соціальної дезадаптації та механізми соціального виключення. Практико-орієнтований підхід забезпечив конкретизацію типових потреб різних категорій населення та відповідних моделей соціальної підтримки.
Доведено, що ефективна соціальна робота з вразливими категоріями потребує поєднання нормативної визначеності, науково обґрунтованої типологізації та гнучких технологій професійного втручання. Особливого значення набуває врахування множинної вразливості в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення підходів до організації соціальних послуг і підготовки фахівців соціальної сфери.
