| dc.description.abstract |
У статті подано узмістовлений аналіз та обґрунтування взаємозв’язку мотиваційно-ціннісних, когнітивних, практичних, емоційно-особистісних та організаційнопедагогічних передумов формування соціокомунікативної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери. Встановлено, що соціокомунікативна компетентність майбутніх фахівців соціальної сфери постає як інтегральне утворення, що формується внаслідок синергії внутрішніх особистісних ресурсів та зовнішніх освітніх впливів, а її формування потребує комплексного підходу, спрямованого на гармонійне поєднання ціннісних орієнтацій, теоретичних знань, практичних умінь, емоційної зрілості та організаційно-педагогічного забезпечення освітнього процесу. На основі проведеного аналізу узмістовлено, що соціокомунікативна компетентність формується під впливом взаємопов’язаних передумов: мотиваційно-ціннісних, когнітивних, практичних, емоційно-особистісних та організаційно-педагогічних, а їх взаємозв’язок має нелінійний характер: кожна група передумов не лише впливає на становлення компетентності, а й підсилює або, навпаки, гальмує розвиток інших складових. Обґрунтовано, що системна реалізація виокремлених ключових передумов забезпечує готовність майбутніх фахівців соціальної сфери до професійної взаємодії в умовах соціальної напруженості, багатокультурності та зростання кількості кризових випадків у соціальній практиці. Констатовано, що формування соціокомунікативної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери є складним, багаторівневим і динамічним процесом, що детермінується сукупністю взаємопов’язаних передумов: мотиваційно-ціннісних, когнітивних, практичних, емоційно-особистісних, організаційно-педагогічних та комунікативних. Їх системна реалізація забезпечує готовність майбутнього фахівця соціальної сфери до професійної взаємодії в умовах соціальної напруженості, багатокультурності та зростання кількості кризових випадків у соціальній практиці. |
uk_UA |