Abstract:
статті досліджено особливості взаємодії закладу вищої освіти зі стейкхолдерами в умовах суспільних трансформацій і воєнних викликів. Обґрунтовано доцільність застосування стейкхолдерського підходу як інструменту розвитку партнерства між університетом і територіальними громадами. Проаналізовано класичну модель картування стейкхолдерів та визначено її обмеження у сучасних умовах. Запропоновано тривимірну модель картування стейкхолдерів, що інтегрує параметри інтересу, впливу та соціального виміру взаємодії. Доведено, що включення соціального виміру дозволяє оцінювати не лише управлінську значущість партнерів, а й їх внесок у розвиток територіальних громад та формування людського капіталу. Визначено типологію стратегій взаємодії зі стейкхолдерами (активне партнерство, консультативна взаємодія, інформаційна підтримка, моніторинг). Зроблено висновок, що використання запропонованої моделі сприяє інституціоналізації взаємодії університету з громадами та посиленню соціального впливу закладу вищої освіти. Підкреслено, що використання запропонованої моделі сприяє переходу від фрагментарної комунікації зі стейкхолдерами до системного управління партнерськими відносинами, що підсилює соціальний ефект взаємодії закладу вищої освіти з територіальними громадами.
