Передумови, чинники та періодизація формування системи виховання України крізь призму розвитку вищої та фахової передвищої освіти (1991–2025 рр.)

Abstract

У статті визначено основні передумови, чинники та розроблено періодизацію формування системи виховання України крізь призму розвитку вищої і фахової передвищої освіти у 90-х рр. ХХ – першій чверті ХХІ ст. Для досягнення цієї мети дібрано сім таких критеріїв: соціально-історичний, нормативно-правовий, інституційний, парадигмальний, змістовний, культурно-ціннісний, соціально-психологічний. Спираючись на них, визначено передумови й чинники формування системи виховання України у 90-х рр. – першій чверті ХХІ ст. та розроблено періодизацію цього процесу крізь призму розвитку вищої і фахової передвищої освіти Виокремлено та охарактеризовано три його етапи. Перший – україноцентричний (1991–2002) – вирізняє пріоритетні проблеми виховання в реформуванні системи національної освіти. Його основною ідеєю стало формування патріотизму на основі поваги до національних символів та історії, традицій, культури українського народу. За другого, євроінтеграційно-глобалістського, етапу 2003–2013/14 рр. проблема виховання відійшла на задній план, порівняно з черговими завданнями та викликами, що постали перед системою вищої освіти України в контексті інтеграції в Болонський процес. Його важливою рисою стала ідея студентоцентризму, що вплинула на модернізацію парадигми національного виховання. Третій, воєнно-трансформаційний, етап (2013/14–2025) позначився зростанням значущості національно-патріотичного виховання на рівень вагомого чинника національної безпеки Української держави. Крізь призму означених етапів охарактеризовано динаміку наукового дискурсу щодо змісту і пріоритетів розвитку освітньо-виховної системи та функціонування її інституційного складника, що містить державно-управлінський, науковий, громадський компоненти. Показано психофізіологічні особливості та значущі аспекти соціально-психологічного портрета студентської молоді.