Abstract:
У статті висвітлено проблему реалізації «третьої місії» університетів України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Розкрито її сутність, що охоплює передачу технологій, соціальну взаємодію та навчання протягом життя, а також підкреслюється значення як стратегічного напряму розвитку закладів вищої освіти. Особливу увагу приділено соціальній відповідальності університетів, яка стає невід’ємною складовою системи освіти та реалізується через співпрацю з владою, бізнесом і громадами.
Представлено приклади успішної трансформації українських університетів, зокрема участь у міжнародних конкурсах Triple E Awards, де у 2024 році вперше була запроваджена спеціальна номінація «Ініціатива залучення громадськості в Україні». Окремо окреслено діяльність ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», який демонструє успішну адаптацію до реалізації «третьої місії» через співпрацю з територіальними громадами, підтримку студентських та випускницьких стартапів, залучення молодих науковців до проєктної діяльності та розвиток інноваційних практик.
Виокремлено системні виклики: відсутність у більшості ЗВО чітких маркетингових і комунікаційних стратегій, невизначеність інституційного іміджу, обмежені фінансові ресурси, низька інтеграція у міжнародні консорціуми, фрагментарний розвиток академічного підприємництва тощо. Підкреслено, що ключовою проблемою залишається переважання ситуативних ініціатив над системним і стратегічно вбудованим підходом, що ускладнює повноцінну інтеграцію «третьої місії» у стратегії розвитку університетів. Обґрунтовано необхідність створення нормативно-правових та фінансових механізмів підтримки, які стимулюватимуть довгострокову співпрацю університетів із суспільством та економічними партнерами.
