Abstract:
У статті здійснено методологічне осмислення освітнього середовища закладу вищої освіти як простору соціальної підтримки студентів. Розглянуто, що соціальна підтримка у ЗВО набуває специфіки, яка формується через комплекс взаємодій і механізмів, визначених світоглядними, концептуальними та методологічними орієнтаціями. Особлива увага приділена аксіологічному підходу, що визначає ціннісні засади організації підтримки та сприяє гуманізації освіти, формуванню соціально значущої поведінки та самореалізації студентів. Аналізовано середовищний (екологічний) підхід, який підкреслює роль академічної культури, відкритості та інклюзії у створенні підтримувального середовища, де студенти відчувають психологічну безпеку й легітимність запиту на допомогу. Розглянуто філософські засади соціальної підтримки, зокрема принципи соціальної справедливості, рівності та гуманізму, які забезпечують доступність освіти для всіх категорій студентів і сприяють формуванню інклюзивного та справедливого освітнього середовища. Узагальнення підходів до організації соціальної підтримки доводить, що вона є багатошаровим явищем, що охоплює адміністративні, культурні, етичні та емоційні виміри освітнього середовища, формуючи умови для розвитку особистості, інклюзії та соціальної відповідальності університету
