| dc.description.abstract |
Метою дослідження є комплексне вивчення сучасних моделей соціальної підтримки ветеранів та членів їхніх родин в Україні. У процесі дослідження використано міждисциплінарний підхід, що поєднує елементи соціологічного, правового, психологічного й економічного аналізу. Застосовано порівняльно-правовий метод для аналізу національних і зарубіжних моделей соціальної реабілітації ветеранів; системно-структурний – для виявлення взаємозв’язків між рівнями соціальної підтримки (державним, регіональним, громадським); контент-аналіз нормативно-правових актів. У статті обґрунтовано, що соціальна підтримка ветеранів є ключовим елементом національної безпеки та соціальної стабільності, а її ефективність визначається рівнем взаємодії між державними структурами, громадами та недержавними організаціями. Визначено, що соціальна адаптація ветеранів має двоетапний характер – психологічний і соціально-економічний, які взаємодіють у процесі повернення до цивільного життя. Проаналізовано чинники успішної адаптації (родинна підтримка, громада, професійна реабілітація, ветеранські спільноти) та бар’єри (стигматизація, втрата ідентичності, обмеженість соціальної інфраструктури). Установлено, що найбільш перспективною є інтегрована модель соціальної реабілітації, яка поєднує психологічну, професійну, освітню та економічну підтримку. Схарактеризовано позитивні практики США, Канади, Ізраїлю та Скандинавських країн, де система допомоги базується на принципах партнерства, мультисекторальності й персоніфікованого підходу. Результати дослідження можуть бути використані в удосконаленні державної політики України у сфері соціальної підтримки ветеранів, розробленні місцевих програм реабілітації, створенні центрів комплексної допомоги та впровадженні програм перекваліфікації і ветеранського підприємництва. |
uk_UA |