Abstract:
У статті здійснено теоретичний аналіз концепту «ментальне здоров’я». Обґрунтовано високу актуальність проблеми, особливо в умовах воєнних дій та соціальних криз в Україні. Проаналізовано еволюцію наукових поглядів на концепт: від патоцентричного до сучасних салютогенного (А. Антоновський), функціонального (ВООЗ) та позитивного підходів (Модель психологічного благополуччя К. Ріфф, «Двополюсна модель» К. Кейса). Проведено розмежування суміжних, але не тотожних понять «ментальне здоров’я», «психічне здоров’я», «психологічне благополуччя» та «духовне здоров’я». Виявлено, що у вітчизняних напрацюваннях здебільшого «психічне здоров’я» використовується в інтегративному, широкому сенсі, синонімізуючись із «ментальним здоров’ям»; останнє є ширшим концептом, який охоплює психічний, психологічний та соціальний виміри. Виокремлено та cхарактеризовано чотири ключові критерії ментально здорової особистості: позитивне ставлення до себе, здатність до адаптації та функціонування в середовищі, високий рівень автономії та саморегуляції, соціальна інтеграція та самоактуалізація. Описано та схарактеризовано функції ментального здоров’я на чотирьох рівнях: мікро- (самоактуалізаційна, регулятивна, соціальна); макро- (соціально-інтегративна, превентивна); мезо- (економічна, демографічна, державотворча) та мега- (гуманістична, стабілізаційна, адаптаційна). Зроблено висновок, що ментальне здоров’я є не лише особистою цінністю, а й ключовим суспільним капіталом.
