Компаративний аналіз концептуальних засад та інституційних механізмів емпауерменту ветеранів: міжнародний досвід та українська практика

Abstract

У статті здійснено компаративний аналіз концептуальних засад, нормативноправових основ та інституційних механізмів емпауерменту ветеранів у міжнародному (США, Велика Британія, Ізраїль) та національному (Україна) контекстах. Актуальність дослідження зумовлена масштабними соціально-демографічними трансформаціями українського суспільства внаслідок повномасштабної агресії та необхідністю переходу від компенсаційної моделі до системи емпауерменту ветеранів. Методологічну основу становлять теорія емпауерменту, концепція посттравматичного зростання та принципи інституційного аналізу. Компаративний аналіз виявив специфіку національних моделей підтримки ветеранів: американська характеризується найвищим рівнем інституційної комплексності із спеціалізованим міністерством, яке координує всі аспекти ветеранської політики; британська модель базується на принципі суспільного контракту та успішній інтеграції системи охорони здоров’я з потужним благодійним сектором; ізраїльська відзначається принципом довічної відповідальності держави перед ветеранами та високим рівнем інтеграції реабілітаційних послуг у єдину систему супроводу; українська модель перебуває у стадії динамічного становлення, демонструючи інноваційні підходи через активну цифровізацію послуг, розвинене державно-громадське партнерство та цілеспрямовану підтримку ветеранського підприємництва як інструмента економічної реінтеграції. На основі порівняльного аналізу обґрунтовано такі ключові засади ефективної політики емпауерменту ветеранів: пріоритетність ментального здоров’я як основи успішної реінтеграції; інтеграція медичних, психологічних, соціальних та економічних реабілітаційних послуг у комплексні програми; довгостроковість підтримки з урахуванням різних життєвих етапів ветеранів; системне залучення громадянського суспільства як партнера держави у наданні послуг. Доведено доцільність адаптації міжнародного досвіду з обов’язковим урахуванням національного контексту для формування інтегративної моделі емпауерменту ветеранів як стратегічного ресурсу постконфліктного розвитку українського суспільства. Результати дослідження створюють первинне підґрунтя для розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення національної системи підтримки ветеранів.