| dc.contributor.author | Анічкіна, О. В. | |
| dc.contributor.author | Романишина, Л. М. | |
| dc.contributor.author | Чумак, В. В. | |
| dc.contributor.author | Камінський, О. М. | |
| dc.contributor.author | Авдєєв, С. В. | |
| dc.contributor.author | Лисецька, Ю. В. | |
| dc.date.accessioned | 2026-05-27T08:10:47Z | |
| dc.date.available | 2026-05-27T08:10:47Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.identifier.other | УДК 37.091:378.014:37.091.33 | |
| dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/13120 | |
| dc.description | Анічкіна О. В. Виклики професійної компетентності викладачів природничих дисциплін у контексті цілей сталого розвитку / О. В. Анічкіна, Л. М. Романишина, В. В. Чумак та ін. // Освіта та педагогічна наука. – 2026. — №1 (191). — C. 28-38. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Метою дослідження є аналіз можливостей використання контекстуалізації як педагогічного підходу формування практико-орієнтованих природничих компетентностей здобувачів вищої освіти різних освітніх програм, а також оцінка готовності викладачів реалізовувати навчання з прикладною орієнтацією як чинник підвищення наукової грамотності та сталого розвитку. Дослідження базується на поєднанні системного, компетентнісного та практико-орієнтованого підходів. На діагностичному етапі застосовано анкетування 248 здобувачів різних спеціальностей та 68 викладачів закладу вищої освіти. Здобувачів згруповано відповідно до спеціальностей і обсягу природничої підготовки в освітніх програмах. Для аналізу використано описову статистику з розрахунком середніх значень і відсоткових розподілів. Наукова новизна полягає у виявленні стійкого розриву між рівнем предметної природничої підготовки та реальним використанням природничих компетентностей у повсякденному житті здобувачів і професійній діяльності викладачів. Емпірично доведено, що наявність природничих дисциплін у навчальних планах не забезпечує їх практичного сприйняття без цілеспрямованої контекстуалізації змісту. Встановлено залежність між обсягом природничої підготовки, рівнем упевненості у застосуванні знань та зацікавленістю у вибіркових дисциплінах прикладного змісту. Результати дослідження засвідчують епізодичний характер прикладної спрямованості викладання природничих дисциплін у закладах вищої освіти та залежність від індивідуальної ініціативи викладачів. Високий рівень предметної підготовки не гарантує практичного застосування знань. Контекстуалізація навчального матеріалу та пропонування вибіркових дисциплін прикладного змісту є ключовими умовами формування практико-орієнтованих компетентностей, розвитку екоцентричного світогляду, готовності до безпечної життєдіяльності та досягнення цілей сталого розвитку. | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" | uk_UA |
| dc.subject | професійна підготовка | uk_UA |
| dc.subject | вища освіта | uk_UA |
| dc.subject | природничо-наукова освіта | uk_UA |
| dc.subject | практико-орієнтовані компетентності | uk_UA |
| dc.subject | викладачі закладу вищої освіти | uk_UA |
| dc.subject | природничі дисципліни | uk_UA |
| dc.subject | компетентності сталого розвитку | uk_UA |
| dc.title | Виклики професійної компетентності викладачів природничих дисциплін у контексті цілей сталого розвитку | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |