Адресованість, особливості перекладу та реалізація комунікативних намірів у художньому тексті (на матеріалі роману дж. Грішема «rogue lawyer»)

Abstract

У статті розглянуто особливості реалізації комунікативних намірів у художньому дискурсі та специфіку їх перекладу з англійської мови українською на матеріалі роману Дж. Грішема «Rogue Lawyer». Основну увагу зосереджено на категорії адресованості як ключовому чиннику організації тексту, що визначає відбір мовних засобів і формування прагматичного ефекту висловлювання. Проаналізовано взаємодію автора з імпліцитним читачем, якого характеризує цілісне, переважно одномірне сприйняття тексту та відсутність фахової підготовки у сфері юридичних і економічних реалій, відображених у творі. Виявлено, що адресованість у романі реалізована через поєднання різнорівневих засобів: наративу від першої особи, риторичних конструкцій, емоційно маркованих висловлювань та судового дискурсу. Ці елементи забезпечують залучення читача до інтерпретації подій та формують ефект безпосередньої комунікативної взаємодії. Особливу роль у тексті відіграють термінологічні одиниці, які, функціонуючи в художньому середовищі, набувають додаткових смислових нашарувань унаслідок контекстуальної взаємодії з експресивними та розмовними елементами. Проаналізовано перекладацькі стратегії, спрямовані на відтворення прагматичного потенціалу оригіналу, зокрема дослівний переклад, прагматичну адаптацію та комунікативний переклад. Показано, що їхнє застосування зумовлене необхідністю збереження адресованості тексту та адекватної передачі авторських інтенцій. Окрему увагу приділено перекладацьким трансформаціям як засобу забезпечення еквівалентного впливу на цільового читача. Узагальнено, що переклад художнього тексту – це складний процес міжкультурної комунікації, у якому поєднані семантична точність і прагматична адаптація. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення особливостей перекладу художнього дискурсу та специфіки функціонування адресованості в різних типах текстів.