Abstract:
Репрезентовано авторську рефлексію внеску видатного польсько-єврейського педагога і лікаря Януша Корчака в контексті розвитку міжкультурного спілкування українців і поляків та вибудови спільних комеморативних практик як знаряддя порозуміння і взаємозбагачення. У кореляції із сучасними обставинами російсько-української війни актуалізовано жертовний педагогічний досвід Я. Корчака, його любов до знедолених життям і війною дітей.
Мета статті – викликати історико-виховні ремінісценції, продуктивні, по-перше, для формування в сьогоднішніх освітян розуміння величі його педагогічного подвигу як прикладу для наслідування; подруге, для формування спільної з поляками позитивної історичної пам’яті. Аргументовано, що на часі – формування в сучасного покоління не лише національної ідентичності як пріоритетної, а й транскордонної і полікультурної ідентичності, аби воно вчилося жити в різних культурних просторах. Дослідження виконано на засадах теорії культурної пам’яті як образу колективного минулого, що наділена функцією ідентифікації (М. Альбвакс, Я. Ассман, А. Ассман), концепції національної ідентичності (Е. Сміт), міжкультурної комунікації або діалогу (теорія культурних вимірів Г. Хофштеде (Hofstede, 1994); теорії культурної вовують розгляд минулого не як стійкої данини, а як мінливого об’єкта, який підлягає інтерпретації, і як важливого чинника формування самоідентифікації особистості, вибору нею життєвих цінностей, ґрунтуючись і на національних пріоритетах, і на цінностях міжкультурного діалогу.
Доведено, що міждержавне вивчення і вшанування пам’яті видатних історичних осіб – це важливий об’єднувальний акт осмислення минулого, це своєрідна комеморативна практика в царині освоєння культурно-історичної спадщини – і національної, і світової. Тому актуалізація філософії життєвого подвигу Я. Корчака є актуальною, особливо в умовах нинішньої агресії рф проти України. Критичне обмірковування ідей і творів минулого в міжкультурному вимірі для нас, українців, важливе ще й тому, що наша Держава, попри все, продовжує реалізацію свого статусу європейської держави.
