Оцінювання та управління стійкістю ланцюгів поставок в умовах цифрової трансформації

Abstract

У статті представлено результати дослідження трансформаційних процесів в управлінні ланцюгами постачання в умовах глобальної турбулентності, що визначається зростанням невизначеності, прискоренням технологічних змін і переходом до цифрової економіки. Доведено, що традиційні моделі організації управління ланцюгами поставок, побудовані за лінійним принципом, втрачають актуальність і не дозволяють ефективно реагувати на сучасні виклики. Серед ключових чинників, які посилюють цю невідповідність, виділено непередбачуваність і волатильність попиту, зростання геополітичної нестабільності, мультикризовість та суттєве ускладнення вимог споживачів щодо прозорості, швидкості та персоналізації поставок. Наголошено, що сучасне управління ланцюгами постачання не може розглядатися виключно як операційна функція, а перетворюється на стратегічний інструмент забезпечення стійкості та конкурентних переваг підприємств у глобальному середовищі. Особливу увагу приділено аналізу ролі цифрових технологій у трансформації процесу управління ланцюгами поставки. Підкреслено, що застосування Штучного інтелекту, Інтернету речей, блокчейну та аналітики великих даних сприяє формуванню гнучких, прозорих і високоінтегрованих систем, здатних забезпечити швидке реагування на зміни середовища, оптимізувати витрати та підвищити ефективність управління ризиками. Обґрунтовано, що успіх цифрової трансформації не визначається лише масштабом технологічних інвестицій. Значно важливішим чинником є узгодженість управлінських підходів, чіткість стратегічних пріоритетів і зрілість організаційних механізмів, що дозволяють інтегрувати цифрові рішення у загальну бізнесстратегію. Акцентовано на ризиках, що супроводжують цифровізацію ланцюгів постачання. Зокрема, виділено кіберзагрози, які стають одним із найбільш критичних факторів у функціонуванні сучасних підприємств. Запропоновано концептуальні підходи до управління кіберризиками, які передбачають багаторівневий захист, розробку системи навчання й підвищення обізнаності персоналу, формування культури інформаційної безпеки та розвиток партнерської взаємодії для спільного захисту від загроз.