Abstract:
У статті розкрито сутнісні ознаки теорії проблемного навчання, яка у вітчизняній педагогіці пов’язана із науковими дослідженнями вчених 70 – 90-х рр. ХХ ст. На основі аналізу зарубіжних наукових джерел репрезентовано концептуальні засади проблемно зорієнтованого навчання у вищій школі, яке спрямоване на розвиток у студентів здатності самостійно виявляти та вирішувати комплексні проблеми, працювати в команді, навчатися протягом усього життя. Представлено теоретичні позиції Г. Барроуза як одного з фундаторів проблемно зорієнтованого навчання, основні риси такого навчання.
Розкрито сутнісні характеристики моделей проблемно зорієнтованого навчання («Pebble in the Pond», Challenge-Based Learning (CBL), 4C/ID, навчання на основі кейсів, проєктне навчання), відповідних методів (лекції на основі кейсів, симуляції, «повторюваний проблемний метод», аналіз кейсів, проєктне моделювання та ін.). Схарактеризовано принципи (проблема як відправна точка навчання, студентоцентрованість, міждисциплінарність, роль викладача як фасилітатора та ін.), функції (когнітивна, мотиваційна, соціальна, професійно зорієнтована) проблемно зорієнтованого навчання у вищій школі, утруднення та недоліки його впровадження в освітній процес.
