Abstract:
У статті з’ясовано походження лексеми вітер, її спорідненість з багатьма мовами; пояснено причини поклоніння і страху перед вітром; розкрито багатозначність усвідомлення символіки вітру; розглянуто образ вітру в змісті та структурі забобонів, прокльонів, прикмет, компаративем. Тисячоліттями люди спостерігали за шалом стихій, захоплювалися, боялися, обожествляли, і як результат – творчо переосмислювали в легендах і казках, писанкарстві і гончарстві, повір’ях і прикметах, прислів’ях і приказках. Об’єктом наукової розвідки став етноконцепт вітер, який належить до тріади основних природних стихій і в поєднанні з водою й вогнем створює планетарний клімат, спричиняє руйнівні катаклізми.
Одним із актуальних завдань у галузі сучасної фразеології є етнопсихологічний та лінгвокультурологічний аналіз знакових для українського народу концептів.
Значущість образу вітру в українській культурі продемонстровано через призму народної різножанровості, однак найкраще символіку вітру розкрито у фразеологізмах, оскільки саме в семантиці та структурі сталих висловів уміщено реліктову інформацію про традиційні способи ведення господарства, звичаї та вірування, родинні стосунки та інші сфери життєдіяльності українського народу.
Фразеологізми – це надзвичайно давній і потужний пласт мови, який вивчають за різними аспектами (семантичний, структурний, ідеографічний, когнітивний, стилістичний, асоціативно-образний), проте сьогодні все більшої актуальності набуває концептуальний підхід до опрацювання фразеологізмів, адже концепт слугує для пояснення одиниць світоглядних чи психічних ресурсів нашої свідомості й тієї інформаційної структури, яка відображає знання й досвід людини; це оперативна одиниця пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи й мови мозку, усієї картини світу, відображеної в людській психіці.
Усебічний аналіз етноконцепту вітер є безумовним свідченням входження української духовної культури у світовий міфологічний простір.
Description:
Доброльожа Г. Етноконцепт вітер у народній обрядовості та світобаченні українців (на прикладі фразеології Середнього Полісся) / Г. Доброльожа, О. Шуневич // Лінгвістика. — 2024. — №1 (49). — С. 54-63.