Abstract:
В статті розглядаються особливості емпіричних досліджень з дитячою
аудиторією. Показано, що дитяча аудиторія є об’єктом зацікавленості різних
наук – психології, економіки, педагогіки, демографії, соціології. Наразі досліджень дитячої аудиторії в Україні стає більше. Це пов’язано як із розширенням тематики цих досліджень на глобальному рівні (загальне поглиблення розуміння важливості дослідження цієї групи, розуміння необхідності формування
у молодого покоління ціннісної системи, ґрунтованої на принципах сталого
розвитку, з’являються нові виклики, пов’язані розвитком комунікаційних технологій і штучного інтелекту, тощо), так і з тим, що у зв’язку з війною, Україна
опинилась у групі «вразливих» суспільств, де існує гостра потреба в дослідженні гуманітарних проблем, моніторингу міжнародної допомоги, а діти –
одна з ключових вразливих соціальних груп, яка привертає до себе особливу увагу.
Зростання інтересу до дитячої аудиторії в світі і в Україні зумовлює необхідність аналізу методології дослідження цієї групи. Автори, на основі опублікованих досліджень, особистого досвіду роботи, спілкування з колегами-практиками,
виокремлюють організаційні, етичні і методичні особливості роботи з дитячою групою в соціальних дослідженнях: дитино центричний підхід; відмова від
формату гри на користь короткого інтерв’ю; використання проективних підходів
і стимульних матеріалів, які допомагають як тримати увагу дітей, так і полегшують відповіді на питання по оцінці і ставленню; необхідність контролю тривалості опитування і присутності дорослих. Особлива увага приділена питанню захисту персональних даних дітей. Зокрема, продемонстровано, що наразі, з огляду на
те, що більшість досліджень з дітьми виконуються в межах міжнародних проектів, виникає необхідність слідувати європейським стандартам щодо захисту
даних (вимогам GDPR), з використанням анонімізації або псевдоанонімізації даних
