Соціальна дистанція молоді Луганської області: результати опитування

Abstract

Стаття присвячена дослідженню соціальної дистанції молоді Луганської області. Соціальну дистанцію можна описати як певний ступінь близькості та віддаленості людей по відношенню один до одного. Вона ілюструє соціальні взаємовідносини серед представників різних культур, національностей, соціальних груп, тому є актуальною для наукового дослідження. Досліджуючи проблему соціальної дистанції, автор звертається до наукових робіт та досліджень таких науковців, як Р. Парк, Е. Богардус, В. Паніотто, Н. Паніна та інші, описуючи їх внесок у розвиток науки з даної теми. Метою даної статті є дослідження соціальної дистанції молоді Луганської області шляхом проведення даного дослідження на місцевому рівні, що свідчить про відсутність подібного досвіду до цього. Для цього нами був обраний метод анкетування, а в якості респондентів виступили 418 осіб молоді Луганської області різного віку та сфери діяльності. У дослідженні була застосована спрощена методика Е. Богардуса для вимірювання ступеня соціальної дистанційованості респондентів щодо представників окремих соціальних груп та термінологія інтерпретації соціальної дистанції Н. Паніної. Також була використана спрощена шкала соціальної дистанції, обмежена трьома варіантами відповідей: «Я згоден(а) спілкуватися з ними особисто», «Я згоден(а) прийняти їх у суспільстві, але хотів(ла) би уникати особистого спілкування» та «Не хочу, щоб вони взагалі були в нашому суспільстві», а в якості соціальних груп було обрано не лише національні меншини, а й соціальні групи маргінального характеру та представників сексуальних меншин. Окрему увагу було приділено опису результатів проведеного дослідження. У ході дослідження було встановлено, що молодь Луганської області має соціальну близькість з жителями Європейського Союзу, проявляє толерантне відношення до інвалідів, людей хворих на COVID-19 та ВПО, а також соціально віддалені по відношенню до представників маргінальних груп, сексуальних меншин тощо. В результаті, було доведено, що представники учнівської молоді мають середній рівень соціальної дистанції.