Крилаті латинські вислови з конституентами-антонімами

Abstract

У статті проаналізовано крилаті латинські вислови з семантично протиставлюваними лексемами, які зафіксовані в лексикографічних джерелах. Описано поняття протилежності у працях давньогрецьких філософів (Геракліта, Платона, Аристотеля та ін.). Простежено продуктивність латинських крилатих висловів, семантично протиставлювані компоненти яких репрезентують соціальні явища: війна – мир, життя – смерть, сміливість – боягузтво, слава – ганьба. Прокоментовано походження афоризмів Si vis pacem, para bellum. – Хочеш миру – готуйся до війни; Aut cum scuto, aut in scuto. – Або зі щитом, або на щиті; Cedant arma togae. – Нехай зброя поступиться місцем тозі; Inter arma silent Musae. – Коли говорять гармати, музи мовчать та ін., які особливо актуальні на сучасному етапі, наведено приклади їх уживання в українській поезії. Розглянуто фраземи з емотивними контрастивами та стійкі вислови, з антонімічними компонентами, які виражають темпоральні й локативні характеристики, репрезентують релігійні уявлення людини. У художніх текстах такі крилаті вислови актуалізовані і українською, і латинською мовами. Описано стійкі вислови, утворені на основі опозицій свій – чужий, добро – зло, друг – ворог, дружба – ворожнеча та ін. Виокремлено латинські афоризми з контекстуальними антонімами: гора – муха, море – крапля, негода – Феб (сонце), орел – муха, слон – муха, троянди – колючки та ін. Виявлено оксиморонні синтагми, які, актуалізуючи зв‘язок між полярними компонентами опозицій, репрезентують суперечливу сутність зображуваних предметів і явищ об‘єктивної дійсності. Зафіксовано крилаті латинські вислови, уживані в юриспруденції та в багатьох повчаннях і настановах, як поводитися за тих чи тих ситуацій, що ґрунтовані на семантично протиставлюваних лексемах.