Abstract:
У статті проаналізовано крилаті латинські вислови з семантично
протиставлюваними лексемами, які зафіксовані в лексикографічних
джерелах.
Описано поняття протилежності у працях давньогрецьких
філософів (Геракліта, Платона, Аристотеля та ін.).
Простежено продуктивність латинських крилатих висловів,
семантично протиставлювані компоненти яких репрезентують соціальні
явища: війна – мир, життя – смерть, сміливість – боягузтво, слава –
ганьба.
Прокоментовано походження афоризмів Si vis pacem, para bellum. –
Хочеш миру – готуйся до війни; Aut cum scuto, aut in scuto. – Або
зі щитом, або на щиті; Cedant arma togae. – Нехай зброя поступиться
місцем тозі; Inter arma silent Musae. – Коли говорять гармати, музи
мовчать та ін., які особливо актуальні на сучасному етапі, наведено
приклади їх уживання в українській поезії.
Розглянуто фраземи з емотивними контрастивами та стійкі вислови,
з антонімічними компонентами, які виражають темпоральні й локативні
характеристики, репрезентують релігійні уявлення людини. У художніх
текстах такі крилаті вислови актуалізовані і українською, і латинською
мовами.
Описано стійкі вислови, утворені на основі опозицій свій – чужий,
добро – зло, друг – ворог, дружба – ворожнеча та ін.
Виокремлено латинські афоризми з контекстуальними антонімами:
гора – муха, море – крапля, негода – Феб (сонце), орел – муха, слон –
муха, троянди – колючки та ін.
Виявлено оксиморонні синтагми, які, актуалізуючи зв‘язок
між полярними компонентами опозицій, репрезентують суперечливу
сутність зображуваних предметів і явищ об‘єктивної дійсності. Зафіксовано крилаті латинські вислови, уживані в юриспруденції та
в багатьох повчаннях і настановах, як поводитися за тих чи тих ситуацій,
що ґрунтовані на семантично протиставлюваних лексемах.
