Сучасний воєнний дискус: процеси неологізації

Abstract

У статті розглянуто особливості сучасного воєнного дискурсу. Проаналізовано погляди сучасних лінгвістів щодо визначення воєнного і військового дискурсу. Досліджено класифікацію новотворів дискурсу російсько-української війни, зокрема представлено сталі вирази, фразеологізми, розкрито нові сенси звичних слів. Схарактеризовано неологізми, які стали віддзеркаленням трагічних подій у житті нашої держави. Увагу зосереджено на підвищеному інтересі до проблеми збагачення словникового складу за допомогою неологізмів, які є своєрідним індикатором мовного розвитку. Розглянуто поняття «воєнний дискурс» у традиційній і в сучасній формах. Лінгвістичний аналіз матеріалу дозволив виділити дискурс військових про війну (жанр «доповіді» або «зведення»), політиків про війну (різновид політичного дискурсу в жанрі «інтерв’ю»), дискурс засобів масової інформації, що висвітлюють воєнні дії, частково – дискурси освітній, національний, гендерний, філологічний тощо. Підкреслено, що основу військової лексики все ж таки становлять саме термінологічні одиниці, тобто терміни, хоча підвищений інтерес до проблем збагачення словникового складу можна пояснити важливістю неологізмів, які є своєрідним індикатором мовного розвитку. Зауважено, що воєнний дискурс репрезентований уживанням емоційних мовних одиниць, у яких максимально виражається суб᾽єктивно-емоційне ставлення автора до явищ, подій, уявлень та образів. Зазначено, що пріоритет емоційного складника над раціональним сприяє широкому вживанню опозицій «друг – ворог», «свій – чужий», «ми – вони», що несуть онтологічні уявлення щодо бінарної структури світу. Зміст дискурсу концентрується навколо деякого «опорного» концепту, званого «топіком дискурсу» або «дискурсним топіком». Аналіз лінгвальних та екстралінгвальних складників у сукупності своїй дав змогу систематично вивчити й описати різноманітні структури та стратегії, характерні для воєнного дискурсу. При цьому розглянуто не тільки загальні теми і «локальні» значення, а й загальну організацію дискурсу.