Сутність і структура комунікативної культури майбутнього фахівця соціальної сфери

Abstract

У статті розкрито структурні компоненти комунікативної культури майбутнього фахівця соціальної сфери. Розкрито функції комунікативної культури суспільства. Обґрунтовано, що від рівня комунікативної культури залежить можливість людини адаптуватися на роботі, у суспільстві, а також здатність зменшити вплив негативних чинників на її емоційний стан і самосвідомість. Комунікативну культуру особистості розглянуто як систему її якостей, яка включає культуру мовної дії, культуру налаштування на спілкування та психоемоційне регулювання свого стану, культуру жестів і пластики рухів, культуру сприйняття комунікативних дій партнера зі спілкування, культуру емоцій. Обґрунтовано нормативно-ціннісний, пізнавальний і знаково-символічний компоненти комунікативної культури особистості як основні компоненти комунікативної культури фахівця соціальної сфери. Ці три компоненти є взаємодоповнювальними і взаємопов’язаними за умови домінування та визначальної позиції нормативно-ціннісного компонента. Відповідно до виділених компонентів охарактеризовано ідеальний, оптимальний, прийнятний і неприйнятний рівні комунікативної культури особистості фахівця соціальної сфери. Показано, що комунікативна культура, заснована на толерантності, повинна відображати багатовимірність і різноманіття людської культури та відповідати вимогам професійної етики фахівця соціальної сфери. Обґрунтовано, що комунікативна культура особистості проявляється у спілкуванні.