Abstract:
Мета статті полягає в обґрунтуванні значущості безперервного розвитку
персоналу як засобу підвищення конкурентоспроможності підприємства. У статті
досліджено сучасний досвід та проблеми поширення стандарту управління
персоналом підприємств в Україні та за кордоном. Визначена роль управління
трудовими ресурсами в системі чинників, що забезпечують
конкурентоспроможність підприємства. Зазначені стратегії розвитку персоналу,
що залежать від аналізу внутрішнього середовища і кадрового прогнозу
підприємства. Визначена необхідність в застосуванні мотивування працівників,
як матеріального так і морального. Запропоновані вимоги до системи мотивації,
що використовуються підприємством. Обґрунтовано необхідність відповідності
зовнішнім умовам і цілям підприємства методів трудового стимулювання.
Розкриті особливості стимулювання робітників за рахунок заробітної плати.
Визначена необхідність оцінки кількісних і якісних результатів індивідуальної
праці кожного працівника за рахунок додаткової заробітної плати у тому числі в
формі різних доплат, надбавок, одноразової винагороди, що мають,
компенсаційний характер та дозволяють забезпечувати значну індивідуалізацію.
