Abstract:
У статті звернено увагу на доцільність залучення та евристичну цінність різних джерел для пізнання діалектної системи. Із цією метою проаналізовано працю К. Михальчука і А. Кримського „Программа для собірания особенностей Малорусскихъ говоровъ” щодо використання її як джерела в укладанні української діалектної акцентної програми, оскільки в ній уміщено окремий розділ про наголос. З’ясовано,
що в досліджуваній праці подано узагальнення щодо диференціації українського діалектного простору за ознакою наголошування, зокрема зауважено, що функціонують слова: а) у яких наголос постійно стоїть та переміщується на ті самі склади в усіх українських говірках; б) слова, які по-різному наголошуються в тій самій місцевості; в) слова, які по-різному наголошуються в різних місцевостях. Зроблено висновок, що „Программа для собірания особенностей Малорусскихъ говоровъ”
може слугувати підґрунтям для укладання сучасної акцентологічної програми-питальника, яка орієнтуватиме укладача у виборі форм, синтагматичних конструкцій для дослідження. Підкреслено, що залежно від концепцій, засад дослідження, акцентологічна програма-питальник може передбачати різні завдання, відповідно до яких і репертуар одиниць для дослідження буде різним.
Description:
Кобиринка Г. Михальчук К. И Крымській А. „Программа для собірания особенностей малорусскихъ говоров” (с-Петербургъ, 1910) як джерело для укладання української діалектної акцентної програми-питальника / Г. Кобиринка // Лінгвістика. – 2020. - №1 (42), - С. 113-106.