dc.contributor.author |
Швець, Н. В. |
|
dc.contributor.author |
Шевцова, Г. З. |
|
dc.date.accessioned |
2023-03-17T15:29:47Z |
|
dc.date.available |
2023-03-17T15:29:47Z |
|
dc.date.issued |
2022 |
|
dc.identifier.other |
УДК 338.45:330.341.1+005.216.3(4-191.2+4-11) |
|
dc.identifier.other |
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-2(68)-131-141 |
|
dc.identifier.uri |
http://hdl.handle.net/123456789/9528 |
|
dc.description |
Швець Н. В. Роль промисловості у забезпеченні сталого розвитку: досвід смартпріоритизації країн Центральної та Східної Європи / Н. В. Швець, Г. З. Шевцова // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2022. - №2 (68). – С.131-141. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Стаття присвячена аналізу й узагальненню європейської практики смартпріоритизації з акцентом на роль промислового сектору у втіленні інноваційних рішень із забезпечення сталого розвитку. Об’єктом дослідження є референтні для України країни Центральної та Східної Європи.
Виявлено, що країни ЦСЄ перебувають на різних етапах шляху до сталого розвитку і демонструють різний ступінь зосередженості національних стратегій смартспеціалізації на сталих інноваціях. Найбільшу зацікавленість в реалізації смартпріоритетів для сталого розвитку проявляють Хорватія, Польща і Чехія. Серед предметних сфер сталих інновацій переважають стала енергетика та відновлювані джерела енергії, ефективність використання ресурсів, стале виробництво та споживання. У секторальному аспекті провідна роль у впровадженні розумних інноваційних рішень із забезпечення сталого розвитку
відводиться промисловому виробництву. При обґрунтуванні смартспеціалізацій більшість країн ЦСЄ робить ставку на виробництво продуктів харчування, що свідчить на користь вибору смартпріоритетів на основі традиційних спеціалізацій. Перспективи розвитку цього сектору пов’язані з біоекономікою, де також задіяні ресурси деревообробної промисловості та накопичені технологічні знання в хімічному виробництві і машинобудуванні.
У практиці смартпріоритизації установлено наявність двох підходів: (1) зосереджена пріоритизація, яка передбачає фокусування на певному інноваційному напрямі із залученням обмеженої кількості видів економічної діяльності з чітким розумінням їхньої майбутньої взаємодії; (2) широка пріоритизація, що характерна для територій зі слабкими інноваційними екосистемами і передбачає нечіткі міжгалузеві взаємодії й одночасне охоплення значної кількості інноваційних напрямів, які планується уточнювати в ході подальшої колаборації між основними стейкхолдерами.
Результати дослідження дозволяють удосконалити підходи до розроблення стратегій смартспеціалізації для відновлення і сталого розвитку українських територій у повоєнному періоді та побудувати взаємовигідне транскордонне/міжрегіональне партнерство між Україною та країнами ЦСЄ у визначених смартпріоритетах. |
uk_UA |
dc.language.iso |
other |
uk_UA |
dc.publisher |
ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" |
uk_UA |
dc.subject |
стратегія смартспеціалізації |
uk_UA |
dc.subject |
смартпріоритет |
uk_UA |
dc.subject |
сталий розвиток |
uk_UA |
dc.subject |
сталі інновації |
uk_UA |
dc.subject |
промисловість |
uk_UA |
dc.subject |
Центральна та Східна Європа |
uk_UA |
dc.title |
Роль промисловості у забезпеченні сталого розвитку: досвід смартпріоритизації країн Центральної та Східної Європи |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |