dc.description.abstract |
У статті аналізується 119 псалом як елемент релігійного дискурсу та
частина Біблії з точки зору комунікативних стратегій як чинника його
впливу на свідомість адресата. Звернення до Біблії обумовлюється
потужністю її впливу на свідомість людей шляхом використання різних
мовних і мовленнєвих засобів.
Релігійний дискурс вирізняється з-поміж інших видів дискурсу
своєю маніпулятивністю. Проте, оскільки це слово набуло негативної
конотації, ми вважаємо недоцільним вживати його по відношенню до
біблійних текстів, а віддаємо перевагу терміну „вплив”.
Релігійний дискурс організовується з урахуванням мети впливу на
адресата комунікації. Тому для ефективної реалізації цієї задачі
вибираються потрібні комунікативні стратегії.
Мовленнєвий вплив здійснюється за допомогою комунікативних
стратегій і тактик, сутність яких полягає в операціях над знаннями
адресата, над його ціннісними категоріями, емоціями, волею.
Вибір комунікативних стратегій обумовлюється специфікою, метою
та жанром релігійного дискурсу – утвердити віру, навернути до віри та
пояснити правила життя, поведінки у релігійному світі, місце у ньому
Бога і людини.
У 119 псалмі переважають пояснювальна і молитовна стратегії,
отже цей псалом має дидактичну спрямованість. За допомогою цих
стратегій автор не тільки вибудовує свою розмову з Богом, а й змальовує
свою картину світу, пояснює своє місце в ній як людини та показує, ким є
Бог для нього і як треба до Нього звертатися.
Крім того, комунікативні стратегії корелюють з елементами впливу,
а саме: переконанням / пояснююча стратегія; навіюванням / пояснююча
стратегія; спонуканням до наслідування / оціночна та стверджувальна
стратегії; з формуванням благосприятливості / всі, використані у псалмі
стратегії; маніпуляцією або впливом / всі вжиті у псалмі стратегії, бо
вони використовуються, щоб показати, як мусить бути. |
uk_UA |