dc.description.abstract |
У статті розглянуто основні аспекти лінгвістичного вивчення
мовної одиниці «звертання» у вітчизняному та зарубіжному
мовознавстві. Були розглянуті різні підходи до поняття і «звертання»,
структурно-функціональні особливості звертань, класифікації звертань з
урахуванням лінгвістичного статусу, ситуації та учасниківі спілкування, а
також морфологічної та семантичної характеристикиі звертань. Під час
дослідження було відзначено, що при розгляді звертання тільки як
елемента синтаксичної структури не береться до уваги величезна
кількість і вживань звертань в різноманітних мовних ситуаціях. При
системно-структурному підході належним чином не враховується і соціальний «фактор адресата», що визначає специфіку найчисленнішою і
різноманітною в семантичному, стилістичному і комунікативно прагматичному відношенні групи звертань − звертання до людини
(адресату, співрозмовника). Цілком очевидно, що семантичне багатство і
різноманіття функцій звертання людини до людини далеко не
вичерпується назвою адресата і притягненнямі його уваги. Виникає
необхідність вивчення звертань у комунікативно-прагматичному аспекті.
Адже звертання є та будуть невід’ємною елементом комунікації у будь якій країні. У кожного народу, у кожній культурі традиційно закріпилися
свої національні форми звертання. Не знаючи специфіку звертань певної
країни та їх неправильне використання, може призвести до незручних та
неприємних ситуацій, які, навіть, можуть образити співрозмовника. |
uk_UA |